пасічників
ПА́СІЧНИКІВ, кова, кове. Прикм. до па́січник; належний пасічникові.
Нараз впала їй в очі пасічникова псалтиря [псалтир], єдина книжка, що була в тій пустині (Фр., V, 1951, 107).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пасічників — -кова, -кове. Прикм. до пасічник. || Належний пасічникові. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пасічників — ПА́СІЧНИКІВ, кова, кове. Прикм. до па́січник; належний пасічникові. Нараз впала їй в очі пасічникова псалтиря [псалтир], єдина книжка, що була в тій пустині (І. Франко). Словник української мови у 20 томах