патогенетичний
ПАТОГЕНЕТИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Прикм. до патогене́з і патогене́зис.
Організм володіє такими функціями, такими динамічними реакціями, які приводять до норми його рівновагу, порушену патогенетичними факторами (Мед. ж., XXIII, 1, 1953, 18).
2. Заснований на патогенезі (у 2 знач.).
Лікування може бути патогенетичним. Таке лікування не усуває причину захворювання, але сприяє відновленню порушених процесів в організмі (Заг. догляд за хворими, 1957, 158).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- патогенетичний — патогенети́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- патогенетичний — -а, -е. 1》 Прикм. до патогенез і патогенезис. 2》 Заснований на патогенезі (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- патогенетичний — ПАТОГЕНЕТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до патогене́з і патогене́зис. Організм володіє такими функціями, такими динамічними реакціями, які приводять до норми його рівновагу, порушену патогенетичними факторами (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах