патрончик

ПАТРО́НЧИК, а, ч. Зменш. до патро́н²1.

Розшукавши жовтенький патрончик помади, вона підфарбувала губи (Тют., Вир, 1964, 405).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. патрончик — патро́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. патрончик — -а, ч. Зменш. до патрон II 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. патрончик — ПАТРО́НЧИК, а, ч. Зменш. до патро́н² 1. Розшукавши жовтенький патрончик помади, вона підфарбувала губи (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах