1. Словник української мови в 11 томах

патруль

ПАТРУ́ЛЬ, я́, ч. Невеликий рухомий озброєний загін (військового підрозділу, міліції і т. ін.) або військове судно, літак тощо для догляду за порядком, безпекою на якому-небудь об’єкті, в якомусь районі.

Десь у віддалі дудніли мірні важкі кроки кінного патруля (Фр., VI, 1951, 163);

// Невелика група людей, що несе якесь чергування за громадським дорученням.

Не міліціонер підійшов до столу, де учинилася суперечка з рукоприкладством, а два молодих хлопці з червоними пов’язками на рукавах. — Ми комсомольський патруль! (Автом., Щастя.., 1959, 177);

// Той або те, що входить до складу такого загону, такої групи.

Я сміливо йшов вулицею. — Стій! — вирішив патруль на розі, — хто такий? (Ю. Янов., І, 1958, 86);

На розі вулиць, що виходили на околиці, маячіли постаті патрулів (Десняк, Вибр., 1947, 209);

// перен. Про те, що веде спостереження за яким-небудь об’єктом, в якомусь районі.

Новий прилад "метеорний патруль" для автоматичної фотореєстрації метеорів розробили працівники астрономічної обсерваторії (Наука.., 2, 1959, 23).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. патруль — патру́ль іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. патруль — <�ПАТРУЛЯ>, див. ОХОРОНА. Словник синонімів Караванського
  3. патруль — див. сторож Словник синонімів Вусика
  4. патруль — [патрул'] -ул'а, ор. -улем, м. (на) -ул'і, р. мн. -ул'іў Орфоепічний словник української мови
  5. патруль — -я, ч. Невеликий рухомий озброєний загін (військового підрозділу, міліції і т. ін.) або військове судно, літак тощо для догляду за порядком, безпекою на якому-небудь об'єкті, в якомусь районі. || Невелика група людей, що несе якесь чергування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. патруль — ПАТРУ́ЛЬ, я́, ч. Невеликий рухомий озброєний загін (військового підрозділу, міліції і т. ін.) або військове судно, літак тощо для догляду за порядком, безпекою на якому-небудь об'єкті, в якомусь районі. Словник української мови у 20 томах
  7. патруль — патру́ль (від франц. patrouille – дозір) варта; невеликий збройний загін, що рухається за встановленим маршрутом для огляду певної місцевості, перевірки пильності вартових, посилення охорони. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. патруль — ПАТРУ́ЛЬ (невеликий сторожовий озброєний загін, військове судно, літак тощо), ДОЗІ́Р (ДОЗО́Р), ЧА́ТИ мн., ЧА́ТА рідше. Вулицями й за селом ходили виставлені патрулі (Я. Качура); Навколо були виставлені посилені караули. Словник синонімів української мови