1. Словник української мови в 11 томах

патрулювати

ПАТРУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., перех. і неперех. Охороняти або обороняти який-небудь об’єкт, якусь місцевість шляхом обходу, об’їзду і т. ін. патрулем.

Він знає, що я в селі не зробив нічого злого, бо він цілісіньку ніч патрулював (Фр., III, 1950, 233);

За якісь півгодини хлопці вже летіли на конях за місто патрулювати залізницю (Гончар, II, 1959, 105);

Вартові винищувачі, що вже патрулювали в небі, повернули назустріч групі німецьких бомбардувальників (Кундзич, Пов. і опов., 1951, 78);

Дружинники патрулюють на вулиці.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. патрулювати — патрулюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. патрулювати — див. ОХОРОНЯТИ. Словник синонімів Караванського
  3. патрулювати — -юю, -юєш, недок., перех. і неперех. Охороняти чи обороняти який-небудь об'єкт, якусь місцевість шляхом обходу, об'їзду і т. ін. патрулем. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. патрулювати — див. рекогноскувати, караулити, сторожити Словник чужослів Павло Штепа
  5. патрулювати — ПАТРУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., що і без дод. Охороняти або обороняти який-небудь об'єкт, якусь місцевість шляхом обходу, об'їзду і т. ін. патрулем. Він знає, що я в селі не зробив нічого злого, бо він цілісіньку ніч патрулював (І. Словник української мови у 20 томах
  6. патрулювати — Патрулюва́ти, -лю́ю, -лю́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)