пахати

ПАХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. і неперех., діал. Орати.

Обізвався козак: — Я в полі пахаю, Я твій голосочок здалека пізнаю (Укр.. лір. пісні, 1958, 355);

— Що ж було пахати, коли своєї землі ні борозни..! (Григ., Вибр., 1959, 30).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пахати — паха́ти дієслово недоконаного виду орати діал. Орфографічний словник української мови
  2. пахати — ПАХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., що і без дод. 1. діал. Орати. Обізвався козак: – Я в полі пахаю, Я твій голосочок здалека пізнаю (з народної пісні); – Що ж було пахати, коли своєї землі ні борозни..! (Грицько Григоренко). 2. розм. Тяжко, інтенсивно працювати. Пахаю з ранку до вечора. Словник української мови у 20 томах
  3. пахати — Аю, -аєш, недок. Важко працювати. На цій роботі тобі доведеться пахати, як верблюд. Словник сучасного українського сленгу
  4. пахати — (-аю, -аєш) недок.; мол., жрм. Тяжко працювати. ПСУМС, 51. Словник жарґонної лексики української мови
  5. пахати — Нюхати Словник застарілих та маловживаних слів
  6. пахати — Пахати, -хаю, -єш гл. Нюхать, обонять. Угор. Словник української мови Грінченка