1. Словник української мови в 11 томах

пахкотіння

ПАХКОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. пахкоті́ти¹.

Містечко вже засинало, приспане тишею, яку порушувало тільки одноманітне пахкотіння двигуна електростанції (Жур., Звич. турботи, 1960, 68).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пахкотіння — пахкоті́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. пахкотіння — [пахкоут’ін':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  3. пахкотіння — -я, с., розм. Дія за знач. пахкотіти I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пахкотіння — ПАХКОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. пахкоті́ти¹. Містечко вже засинало, приспане тишею, яку порушувало тільки одноманітне пахкотіння двигуна електростанції (С. Журахович). Словник української мови у 20 томах