1. Словник української мови в 11 томах

педагогічний

ПЕДАГОГІ́ЧНИЙ, а, е.

1. Стос. до педагогіки.

Пан Адам спокійним тоном викладав свої педагогічні теорії (Коцюб., II, 1955, 245);

У педагогічній роботі вчителеві доводиться керувати мимовільною і довільною пам’яттю учнів (Рад. психол. наука.., 1958, 122).

2. Прикм. до педаго́г.

Гнат вибрав собі зовсім іншу професію: не думав про педагогічну кар’єру, але .. задумував з новим роком заснувати політично-суспільну газету (Фр., VI, 1951, 201);

Педагогічні колективи багатьох шкіл республіки добилися значного поліпшення якості уроків (Ком. Укр., 11, 1962, 27);

— Вітаю вас, Ніно Романівно, у вас природний педагогічний хист (Донч., V, 1957, 449);

// Який готує педагогів.

Уляна.. тільки-но закінчила педагогічний інститут у Ніжині (Довж., І, 1958, 292).

3. Який відповідає правилам, вимогам педагогіки.

Педагогічний вчинок.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. педагогічний — педагогі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. педагогічний — [пеидагоуг’ічнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. педагогічний — -а, -е. 1》 Стос. до педагогіки. Педагогічна психологія — галузь психології, яка вивчає закономірності психічної діяльності людей у процесі навчання. Педагогічні товариства — громадські організації вчителів, діячів педагогічної науки й народної освіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. педагогічний — Учительський, виховничий Словник чужослів Павло Штепа
  5. педагогічний — ПЕДАГОГІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до педагогіки. Пан Адам спокійним тоном викладав свої педагогічні теорії (М. Коцюбинський); У педагогічній роботі вчителеві доводиться керувати мимовільною і довільною пам'яттю учнів (з наук. літ.). 2. Прикм. до педаго́г. Словник української мови у 20 томах
  6. педагогічний — Педагогі́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)