пелех
ПЕ́ЛЕХ, а, ч., розм.
1. Жмут, пасмо волосся, вовни, трави і т. ін.
На ній був овечий монгольський кожух, обернений пелехами наверх (Фр., VI, 1951, 91);
// перен. Клубок, жмут, відірвана частина чого-небудь (туману, диму, піни і т. ін.).
Крізь пелехи туману видно було по кінцях площі язики вогню (Ільч., Серце.., 1939, 261).
2. перен., розм. Людина з довгим, густим, скуйовдженим волоссям.
— Сам ти косматий пелех! А в вас, в Озірній, самісінькі злодії! (Крим., Вибр., 1965, 410).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Пелех — Пе́лех прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- пелех — див. жмут; кошлатий Словник синонімів Вусика
- пелех — -а, ч., розм. 1》 Жмут, пасмо волосся, вовни, трави і т. ін. || перен. Клубок, жмут, відірвана частина чого-небудь (туману, диму, піни і т. ін.). 2》 перен., розм. Людина з довгим, густим, скуйовдженим волоссям. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пелех — ПЕ́ЛЕХ, а, ч., розм. 1. Жмут, пасмо волосся, вовни, трави і т. ін. На ній був овечий монгольський кожух, обернений пелехами наверх (І. Франко); // перен. Клубок, жмут, відірвана частина чого-небудь (туману, диму, піни і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
- пелех — КЛУБО́К (димчаста рухома маса перев. кулястої форми), КЛУБ, ПЕ́ЛЕХ розм. Витерши руки об поли, взяла (Килина) з лави велику, як лопата, дерев'яну ложку — полоник — і почала мішати в казані, з якого клубками виходила пара (В. Винниченко); Старий Трацький.. Словник синонімів української мови
- пелех — Пе́лех, -ха; -лехи, -хів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пелех — Пе́лех, -ха м. 1) Клокъ волосъ, шерсти. 2) Старый дѣдъ. Хоч він до пелеха сідого із парубіки молодого не перескочив — пережив. Греб. 318. Словник української мови Грінченка