1. Словник української мови в 11 томах

переблискувати

ПЕРЕБЛИ́СКУВАТИ, ує, недок., розм. Раз у раз яскраво блищати, світитися переливчастим світлом; поблискувати.

На високих шиях [шляхтянок] переблискували разки перлів, коралів (Панч, Гомон. Україна, 1954, 44);

В її очах переблискували ледве помітні рожеві іскорки (Гур., Наша молодість, 1949, 395).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переблискувати — перебли́скувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. переблискувати — див. блищати Словник синонімів Вусика
  3. переблискувати — -ує, недок., розм. Раз у раз яскраво блищати, світитися переливчастим світлом; поблискувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. переблискувати — ПЕРЕБЛИ́СКУВАТИ, ує, недок., розм. Раз у раз яскраво блищати, світитися переливчастим світлом; поблискувати. На високих шиях [шляхтянок] переблискували разки перлів, коралів (П. Панч); В її очах переблискували ледве помітні рожеві іскорки (О. Гуреїв). Словник української мови у 20 томах