1. Словник української мови в 11 томах

переборщений

ПЕРЕБО́РЩЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до переборщи́ти.

Його оповідання було великою мірою переборщеним (Фр., VI, 1951, 223);

Не знаю я, чи се не переборщене, що я написав (Стеф., III, 1954, 25).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переборщений — перебо́рщений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. переборщений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до переборщити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. переборщений — ПЕРЕБО́РЩЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до переборщи́ти. Його оповідання було великою мірою переборщеним (І. Франко); Не знаю я, чи се не переборщене, що я написав (В. Стефаник). Словник української мови у 20 томах
  4. переборщений — Перебо́рщений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)