1. Словник української мови в 11 томах

перебулий

ПЕРЕБУ́ЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. мин. ч. до перебу́ти².

2. у знач. прикм. Минулий; прожитий.

Гей, облітає яблуневий цвіт! Шкода, Марино, перебулих літ! Приснилися, проснилися… і зникли… (Рильський, II, 1956, 71).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перебулий — перебу́лий 1 прикметник від: 'перебути' перебу́лий 2 прикметник минулий; прожитий Орфографічний словник української мови
  2. перебулий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до перебути II. 2》 у знач. прикм.Минулий; прожитий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перебулий — ПЕРЕБУ́ЛИЙ, а, е. Прикм. до перебу́ти². Гей, облітає яблуневий цвіт! Шкода, Марино, перебулих літ! Приснилися, проснилися... і зникли... (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
  4. перебулий — МИНУ́ЛИЙ (який пройшов, існував колись; пов'язаний з часом, який пройшов), КОЛИ́ШНІЙ, ПЕРЕ́ЙДЕНИЙ, ДОТЕПЕ́РІШНІЙ, ТОДІ́ШНІЙ, ТОГОЧА́СНИЙ, ПРОЙДЕ́ШНІЙ розм., БУ́ЛИЙ діал. Словник синонімів української мови