перебутий
ПЕРЕБУ́ТИЙ¹, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до перебу́ти².
Хороблива уява, зворушена недавно перебутою сценою, бентежила всю його душу (Фр., VII, 1951, 78);
Спав [Гоголь] до самого Гамбурга — кілька годин, винагороджуючи себе за безсонні ночі, перебуті перед тим у тяжких думках (Полт., Повість.., 1960, 399).
2. у знач. прикм. Який минув, пройшов і т. ін.
І встають передо мною Перебуті вкупі дні, Як дорогою сумною Ми брели по чужині… (Граб., І, 1959, 102);
// у знач. ім. перебу́те, того, с. Пережите.
Після перебутого страшенно хочеться жити Васі. Раніше наче і не знав ціни життю, а тепер.. полюбив його, як найпалкішу кохану свою (Вільде, Троянди.., 1961, 347).
ПЕРЕБУ́ТИЙ², а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до перебу́ти³.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перебутий — перебу́тий 1 дієприкметник який перебував якийсь час перебу́тий 2 дієприкметник перевзутий рідко Орфографічний словник української мови
- перебутий — I -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до перебути II. 2》 у знач. прикм.Який минув, пройшов і т. ін. || у знач. ім. перебуте, -того, с. Пережите. II -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до перебути III. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перебутий — ПЕРЕБУ́ТИЙ¹, а, е. 1. Прикм. до перебу́ти¹. Хороблива уява, зворушена недавно перебутою сценою, бентежила всю його душу (І. Франко); Спав [Гоголь] до самого Гамбурга – кілька годин, винагороджуючи себе за безсонні ночі... Словник української мови у 20 томах
- перебутий — МИНУ́ЛЕ ім. (час, який пройшов, події колишнього життя), КОЛИ́ШНЄ, ТОГОЧА́СНІСТЬ, ПРОЙДЕ́ШНЄ розм., МИНУ́ВШИНА розм., МИНУ́ЛІСТЬ розм., МИНУ́ВШІСТЬ заст.; ПРОЖИ́ТЕ, ПЕРЕЖИ́ТЕ, ПЕРЕ́ЙДЕНЕ, ПЕРЕБУ́ТЕ (те, що прожито). Словник синонімів української мови