1. Словник української мови в 11 томах

переважний

ПЕРЕВА́ЖНИЙ, а, е. Який має перевагу над ким-, чим-небудь; основний, панівний.

У Петербурзі 9-го січня [1905 року] переважною рисою був швидкий одностайний рух гігантських мас.. (Ленін, 11, 1970, 299);

В царській Росії переважна більшість населення була неписьменною (Нар. тв. та етн., 3, 1957, 6).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переважний — перева́жний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. переважний — -а, -е. Який має перевагу над ким-, чим-небудь; основний, панівний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. переважний — ПЕРЕВА́ЖНИЙ, а, е. Який має перевагу над ким-, чим-небудь; основний, панівний. Переважна більшість населення Бойківщини до середини 30-х років XX ст. займалося самолікуванням (з газ.); Переважна риса. Словник української мови у 20 томах
  4. переважний — Перева́жний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)