1. Словник української мови в 11 томах

переважувати

ПЕРЕВА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕВА́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех.

1. Важити, зважувати ще раз, повторно або заново, по-іншому.

Біля колгоспної комори на піддашші переважують хліб. Нагнибіда біля вагів (Головко, І, 1957, 326);

Я повернувся до лабораторії і переважив відміряні Марією Іванівною речовини (Смолич, День.., 1950, 484).

2. також без додатка. Важити, кладучи на вагу більше, ніж треба.

— Дивись, не переваж, — жартували хлопці. — Не вчи вченого їсти хліба печеного! — заявив авторитетно комірник (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 458);

// Робити що-небудь важчим за щось протилежне.

Він важко оступився і переважив свій край [плоту] настільки, що мало не зірвався у воду (Голов., Тополя.., 1965, 387);

// Маючи більшу вагу, перетягати.

Велика головка хлопчика переважувала тільце, як здорове яблуко на гілляці, та він все ж таки держався в діда на руках (Григ., Вибр., 1959, 54);

Коли Ксеня йшла вулицею, обличчя її трохи гордовито дивилося вгору: здавалось, що коса переважує і тягне її гарну голову (Голов., Тополя.., 1965, 81);

// перен. Діставати перевагу над ким-, чим-небудь; виявлятися вагомішим, значнішим.

А вже як серед гурту заведеться в їх [багачів] сварка, тоді голота переважувати почне. Вони поти дужі, поки вкупі (Гр., II, 1963, 317);

— А може, мамо, разом упремося на своєму і якось переважимо тата? — Ох, як важко переважувати його (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 22);

Цікавість переважила всі міркування молодого хлопця (Н.-Лев., IV, 1956, 333);

Добре пам’ятав він [підмайстер] Кузьменкові стусани і дрижав від самої думки про них, як у пропасниці. Але товариське чуття переважило (Тулуб, Людолови, І, 1957, 229).

◊ Перева́жувати (перева́жити) на свій бік — робити своїм прихильником, спільником у чому-небудь.

У моїй школі вони [учні] були чотири години, а дома цілих двадцять. І я не всіх міг переважити на свій бік (Кучер, Трудна любов, 1960, 601);

Перева́жувати (перева́жити) терези́ (ча́шу терезі́в) — віддавати чому-небудь перевагу, схилятися до чогось.

— Я вже підводу договорила: за ворітьми жде! — Це, видно, остаточно переважило чашу комісарових терезів: віддав матері документи, віддав і хлопця (Гончар, II, 1959, 135).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переважувати — перева́жувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. переважувати — див. перемагати Словник синонімів Вусика
  3. переважувати — -ую, -уєш, недок., переважити, -жу, -жиш, док., перех. 1》 Важити, зважувати ще раз, повторно або заново, по-іншому. 2》 також без додатка. Важити, кладучи на вагу більше, ніж треба. || Робити що-небудь важчим за щось протилежне. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. переважувати — ПЕРЕВА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕВА́ЖИТИ, жу, жиш, док., кого, що. 1. Важити, зважувати ще раз, повторно або заново, по-іншому. Біля .. комори на піддашші переважують хліб. Нагнибіда біля вагів [ваг] (А. Словник української мови у 20 томах
  5. переважувати — ПЕРЕВА́ЖУВАТИ (мати більшу вагу), ПЕРЕТЯГА́ТИ (ПЕРЕТЯ́ГУВАТИ). — Док.: перева́жити, перетягти́ (перетягну́ти). Велика головка хлопчика переважувала тільце, як здорове яблуко на гілляці (Грицько Григоренко); Цей мішок перетягає. Словник синонімів української мови
  6. переважувати — Перева́жувати, -ва́жую, -ва́жуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. переважувати — Переважувати, -ся, -жую, -ся, -єшся гл. = переважати, -ся. Словник української мови Грінченка