1. Словник української мови в 11 томах

перевалочний

ПЕРЕВА́ЛОЧНИЙ, а, е, розм. Стос. до перевалки.

Потоковий і перевалочний способи [збирання врожаю] дозволяють значно підвищити продуктивність праці і скоротити потребу в робочій силі (Хлібороб Укр., 8, 1968, 18);

// Признач. для перевалки.

Від мису Осиновець теж виступило з тисячу чоловік, які мали зустріти тих, що прямували од перевалочної бази (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 314).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перевалочний — перева́лочний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. перевалочний — -а, -е, розм. Стос. до перевалки. || Признач. для перевалки. Великий тлумачний словник сучасної мови