перевернутий

ПЕРЕВЕ́РНУТИЙ, ПЕРЕВЕ́РНЕНИЙ, а, е. Дєпр. пас. мин. ч. до переверну́ти.

На перевернутім уверх денцем горняті блищав каганець і присвічував у миску (Мирний, І, 1949, 250);

Проти кузні — добре утоптаний майданчик. На нім — кілька возів, перевернутих вверх колесами, точило, діжка з водою, конов’язь (Кол., Терен.., 1959, 18);

Горпина вже несе, прикриваючи рукою, каганчик і ставить його на перевернутий догори дном полумисок (Стельмах, II, 1962, 348);

Тілько день наставав, хати наповнялися.. стуком перевернутих стільців, що були у його поперемінно то за коней,.. то знов за корів (Григ., Вибр., 1959, 427);

// У знач. прикм.

Піч потріскалася й осіла; на припічку перевернений горщик (Вовчок, І, 1955, 288);

// переве́рнуто, переве́рнено, безос. присудк. сл.

Кинулась Мотря до скрині, та й охолола… Там усе перевернено, перекидано (Мирний, І, 1949, 265).