перев’язувати
ПЕРЕВ’Я́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕВ’ЯЗА́ТИ, яжу́, я́жеш, док., перех.
1. Обгортаючи або обмотуючи що-небудь, стягувати і зав’язувати вузлом мотузку, ремінь і т. ін.
Перед одною з сільських хат стояв чоловік і перев’язував околоти (Кобр., Вибр., 1954, 107);
Один із службовців взяв Асуара за праву руку і повів до крісла.. Асуар сів. Люди.. почали перев’язувати ременями його груди, прикріплювати його руки й ноги (Ірчан, II, 1958, 104);
Він уже в перші дні війни перев’язав шпагатом свої математичні конспекти, відклавши їх до кращих часів (Гончар, III, 1959, 175);
// Обвивати що-небудь, зав’язуючи стрічку, шнурок і т. ін. як прикрасу.
Заплітала [Франка] собі косу, перев’язувала її червоною стрічкою (Чорн., Визвол. земля, 1959, 173);
Задерихвіст перев’язав чорну шапку червоним поясом (Н.-Лев., II, 1956, 232).
Перев’я́зувати (перев’яза́ти) молодо́го (старості́в) — обвивати рушником через плече молодого, старостів у знак згоди на шлюб.
Тато наказав вийняти рушники й хустку, і Катруся перев’язала ними старостів і молодого (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 28).
2. Накладати пов’язку на хвору, поранену частину тіла.
[Тірца:] Страждаєш, брате? Рана все горить? Дай я перев’яжу, то легше стане (Л. Укр., II, 1951, 150);
У хвилину затишшя перев’язали товариш товаришеві рани (Ю. Янов., II, 1954, 337);
// Робити кому-небудь перев’язку (у 4 знач.).
Під шаленим вогнем ворога Ніна Матвіївна Бурилова перев’язує поранених, подає їм першу допомогу (Кач., Вибр., 1953, 411);
— Поранили його. Мучиться, бідолаха. Я перев’язав його… (Цюпа, Назустріч.., 1958, 231).
3. Розв’язавши, зав’язувати, обв’язувати і т. ін. ще раз, повторно або заново, по-іншому.
Заспокоювала її Лукія, перев’язуючи хустку, що все сповзала на потилицю (Кучер, Трудна любов, 1960, 47);
Одарка стала перед.. дзеркалом і перев’язала собі наново хустку на голові (Н.-Лев., II, 1956, 51);
— Маринко, — важко зітхнув [Григорій], перев’язав кісничка, — може, поїдемо в місто? (Мушк., Серце.., 1962, 283);
// рідко. Розкутавши, закутувати, сповивати ще раз, повторно або заново, по-іншому.
— Та [Параска] нечисто держить [дитину] так, хоч би таки коли скупала, перев’язала сама (Мирний, IV, 1955, 68).
4. Зв’язувати мотузкою і т. ін. все, багато чого-небудь або всіх, багатьох, по черзі.
Обійшов Тарас хатини божі І ченців усіх перев’язав (Сос., І, 1957, 371).
5. буд. Робити перев’язь (у 1 знач.).
Значення в інших словниках
- перев’язувати — Перев’я́зувати, -зую, -зуєш; перев’яза́ти, -в’яжу́, -в’я́жеш, -жуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)