перев’язь

ПЕРЕ́В’ЯЗЬ, і, ж.

1. буд. Один із способів цегельної кладки.

Стіни притвору були складені у перев’ язь з кладкою північної стіни основної будівлі (Археол., IX, 1954, 11).

2. рідко. Те саме, що пере́в’яз.

Старости й дружки вішають через плече рушники й перев’язі (Н.-Лев., II, 1950, 430);

Обличчя його все ще було забинтоване; замотана в бинти рука висіла на перев’язі (Сміл., Сашко, 1954, 44).