перегачувати
ПЕРЕГА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕГАТИ́ТИ, ачу́, а́тиш, док., перех. Робити перегату.
Будівництво провадиться від правого берега, праву течію перегачують міцною водонепроникною перегаткою (Коцюба, Нові береги, 1959, 29);
[Граф:] Перегати струменю його шлях, він собі знайде другий (К.-Карий, II, 1960, 8);
// перен. Загороджувати, перетинати що-небудь, стаючи перешкодою для руху, пересування і т. ін.
П’єдестал був мов гора, що перегатила нашу дорогу (Фр., II, 1950, 97);
Громовий вибух за куртиною багряним відсвітом викинув з пітьми потік людських тіл, що перегатив шлях наступаючим (Добр., Очак. розмир, 1965, 349).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перегачувати — перега́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- перегачувати — див. перешкоджати Словник синонімів Вусика
- перегачувати — -ую, -уєш, недок., перегатити, -ачу, -атиш, док., перех. Робити перегату. || перен. Загороджувати, перетинати що-небудь, стаючи перешкодою для руху, пересування і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перегачувати — ПЕРЕГА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕГАТИ́ТИ, ачу́, а́тиш, док., що. Робити перегату. Будівництво провадиться від правого берега, праву течію перегачують міцною водонепроникною перегаткою (Г. Словник української мови у 20 томах
- перегачувати — ГАТИ́ТИ (робити гатку або греблю, відгороджуючи воду), ЗАГА́ЧУВАТИ, ПЕРЕГА́ЧУВАТИ, ПРИГА́ЧУВАТИ, ГАРДУВА́ТИ діал. (перекривати річку, потік гаткою, греблею). — Док.: загати́ти, перегати́ти, пригати́ти. Ой, піду я низом, низом Та й загачу греблю хмизом. Словник синонімів української мови
- перегачувати — Перега́чувати, -га́чую, -га́чуєш; перегати́ти, -гачу́, -га́тиш, -га́тять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- перегачувати — Перегачувати, -чую, -єш сов. в. перегати́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать запруду. 2) Запруживать, запрудить наново. Словник української мови Грінченка