перегризати
ПЕРЕГРИЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕГРИ́ЗТИ, зу́, зе́ш; мин. ч. перегри́з, ла, ло; док., перех.
1. Гризучи, розділяти на частини.
Якби кайдани перегризти, То гриз потроху б (Шевч., II, 1963, 58);
Коли його [спрута] витягали, він обвивав лапами руку, присисався до неї і жер нас розлюченим оком. Але Джузеппе пеньками зубів перегризав йому шию (Коцюб., II, 1955, 417);
Сергій сердито перегриз зубами сирову нитку (Тют., Вир, 1964, 161);
*Образно. Ніхто їх не гнав, ніхто не заставляв — самі шукали атаки, щоб згорати у ній, шукали дроту, щоб перегризати його (Гончар, II, 1959, 444);
— Вже мені сириця тіло з’їла, а залізо кості перегризло, а темниця очі помутила (Л. Укр., І, 1951, 391).
Го́рло (горля́нку) перегриза́ти (перегри́зти) кому і без додатка: а) гризучи, кусаючи за горло, позбавляти кого-небудь життя.
Очі її дивились люто, як у вовчиці, коли вона шукає здобич для своїх вовченят і ладна будь-кому перегризти горлянку (Ів., Таємниця, 1959, 137);
б) жорстоко, нещадно розправлятися з ким-небудь, боротися проти кого-, чого-небудь.
— Ой, що тепер роблять люди… Горло один одному перегризають за шматок хліба… (Тулуб, Людолови, І, 1957, 117);
— Коли покличуть воювати — піду, ворога на нашу землю не пустимо, горло перегризем (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 15);
Я буду крутий за правду і за інтереси нашого колгоспу, коли треба, горло перегризу, а спуску не дам (Кучер, Прощай.., 1957, 341).
2. Гризучи, кусаючи, позбавляти життя, загризати (всіх або багатьох).
— Для чого ти в світі живеш? — зціплює зуби Дмитро. — Не життя, а нещасний карбованець тебе тримає, за нього всіх перегриз би, як лютий звір (Стельмах, II, 1962, 390).
3. Згризати, розгризати все або багато чого-небудь.
Заким вони вернуть, компанія перегризає по шматку брукви (Фр., VI, 1951, 148);
З міс Мері Майнл сталась істерія. Вона перегризла всі нігті своїх сухих пальців (Мокр., Сто.., 1961, 54).
Значення в інших словниках
- перегризати — перегриза́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- перегризати — -аю, -аєш, недок., перегризти, -зу, -зеш; мин. ч. перегриз, -ла, -ло; док., перех. 1》 Гризучи, переділяти на частини. 2》 Гризучи, кусаючи, позбавляти життя, загризати (всіх чи багатьох). 3》 Згризати, розгризати все чи багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перегризати — ПЕРЕГРИЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕГРИ́ЗТИ, зу́, зе́ш; мин. ч. перегри́з, ла, ло; док., кого, що. 1. Гризучи, розділяти на частини. Якби кайдани перегризти, То гриз потроху б (Т. Словник української мови у 20 томах
- перегризати — перегриза́ти / перегри́зти го́рло (горля́нку) кому і без додатка. 1. Непримиренно сваритися між собою або жорстоко розправлятися з ким-небудь, перев. у стані гніву, озлоблення і т. ін. Фразеологічний словник української мови