перегріватися

ПЕРЕГРІВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПЕРЕГРІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док.

1. Дуже сильно, надмірно нагріватися.

Із зменшенням випаровування листкова маса перегрівається (Овоч., 1956, 49);

— О, в Фіалковського кулемет перегрівся (Стельмах, II, 1962, 195).

2. розм. Те саме, що обігріва́тися 1.

— Вона йшла у город з Кирилом та заходила перегріватись (Мирний, III, 1954, 403);

[Панна Рома:] Опівночі приїжджає до будинку якийсь лицар на коні, розповідає, що заблудився, прохає впустити його перегрітися та перебути негоду (Вас., III, 1960, 225);

Була [Катря] на Удовиному клину та й забігла по дорозі на вогник перегрітися (Кучер, Трудна любов, 1960, 320).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перегріватися — перегріва́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перегріватися — див. перебільшувати Словник синонімів Вусика
  3. перегріватися — [пеиреигр'іватиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
  4. перегріватися — -аюся, -аєшся, недок., перегрітися, -іюся, -ієшся, док. 1》 Дуже сильно, надмірно нагріватися. 2》 розм. Те саме, що обігріватися 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. перегріватися — ПЕРЕГРІВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПЕРЕГРІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док. 1. Дуже сильно, надмірно нагріватися. Із зменшенням випаровування листкова маса перегрівається (з наук. літ.); – О, в Фіалковського кулемет перегрівся (М. Стельмах). 2. розм. Словник української мови у 20 томах
  6. перегріватися — ПЕРЕГРІ́ТИСЯ (надто сильно нагрітися, часто небезпечно для здоров'я); РОЗПАЛИ́ТИСЯ розм., РОЗПАЛЕНІ́ТИ розм. (від швидкого руху, спеки тощо); СПА́РИТИСЯ, РОЗПА́РИТИСЯ розм. (від спеки, духоти, укрившися потом); СПЕКТИ́СЯ розм. Словник синонімів української мови