передача

ПЕРЕДА́ЧА, і, ж.

1. Дія за знач. передава́ти, переда́ти.

Пиши на адресу Тарасову — на університет, студенту — для передачі (Коцюб., III, 1956, 195);

Хмарою злетіли вгору робітничі кепі й солдатські шапки після слів Леніна про те, що Радянський уряд оголосив декрет про передачу землі трудящим (Донч., VI, 1957, 458);

Вплив традицій яскраво виявляється.. в передачі з уст в уста творень народної музи (Нар. тв. та етн., 1, 1965, 4);

Грабовський — майстер тонкої передачі переживань людини (Укр. літ., 9, 1957, 177).

2. Те, що призначене для передавання в лікарню або тюрму.

Вона принесла Іванові передачу — шматок хліба і троє яєць (Чорн., Визволення, 1949, 108).

3. Те, що передають по радіо, телевізору.

Стара Дорошенчиха, що уважніше за всіх у радгоспі слухала передачі радіо.., першою почула і про ці океанські випроби (Гончар, Тронка, 1963, 195).

4. Механізм, що передає рух від однієї частини машини, пристрою до іншої.

В минулому столітті металообробні верстати приводилися в рух від парових машин за допомогою великої кількості пасових передач (Нариси розв. прикл. електр.., 1957, 98);

// Обладнання, яке передає струм на відстань.

Ген — в напрямі Катеринослава й Донбасу — ступають щогли лінії високовольтної передачі (Рудь, Гомін.., 1959, 31).

5. розм. Зайвина в тому, що дають кому-небудь.

Лучче [краще] п’ятак передачі, аби до вдачі (Номис, 1864, № 10539).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. передача — переда́ча іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. передача — (етером) трансляція, пересилання; (тюремна) пакунок; (у механізмах) трансмісія; (дія) передавання; (справ, кому) перебрання ким. Словник синонімів Караванського
  3. передача — -і, ж. 1》 Дія за знач. передавати, передати. Передача векселя — а) перенесення права власності на вексель; б) вручення векселя як речі після його складання або здійснення на ньому яких-небудь надписів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. передача — ПЕРЕДА́ЧА, і, ж. 1. Дія за знач. передава́ти¹, переда́ти. Передача чергування. 2. Те, що передають по радіо, телевізору. Стара Дорошенчиха, що уважніше за всіх у радгоспі слухала передачі радіо.., першою почула і про ці океанські випроби (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  5. передача — I механізм для передавання руху від ведучого до веденого валу з одночасною зміною швидкості чи обертового моменту; відношення кутових швидкостей валів наз. Універсальний словник-енциклопедія
  6. передача — ПЕРЕДА́ЧА спорт. (м'яча, шайби тощо), ПАС. Кілька точних передач — і м'яч у сітці. Гол здебільшого стає наслідком продуманого й красивого маневру, тонкого, несподіваного пасу (з газети). Словник синонімів української мови
  7. передача — Переда́ча, -чі, -чі, -чею; -да́чі, -да́ч Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. передача — Передача, -чі ж. Передача. Словник української мови Грінченка