1. Словник української мови в 11 томах

передобідній

ПЕРЕДОБІ́ДНІЙ, я, є. Який передує обідові або має місце, буває, відбувається перед обідом.

Була передобідня пора, сонце стояло високо, ледь просвічувалося крізь тонкі, напівпрозорі хмари і здавалося зовсім маленьким (Хор., Незакінч. політ, 1960, 142);

Христю поклали на передобідній сон (Вільде, На порозі, 1955, 64).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. передобідній — передобі́дній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. передобідній — [переидоуб’ід(')н'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. передобідній — -я, -є. Який передує обідові або має місце, буває, відбувається перед обідом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. передобідній — ПЕРЕДОБІ́ДНІЙ, я, є. Який передує обідові або має місце, буває, відбувається перед обідом. Була передобідня пора, сонце стояло високо, ледь просвічувалося крізь тонкі, напівпрозорі хмари і здавалося зовсім маленьким (А. Словник української мови у 20 томах
  5. передобідній — ПЕРЕДОБІ́ДНІЙ (який відбувається, буває перед обідом); ПІДОБІ́ДНІЙ (безпосередньо перед обідом); ДООБІ́ДНІЙ (який відбувається, буває до обіду). (Лотоцька:) Ви робите свою передобідню прогулянку? (І. Микитенко); Підобідня пора. Словник синонімів української мови
  6. передобідній — Передобі́дній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. передобідній — Передобідній, -я, -є = передобідяний. Передобідня година. О. 1862. І. 81. Словник української мови Грінченка