передплачувати

ПЕРЕДПЛА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕДПЛАТИ́ТИ, ачу́, а́тиш, док,, перех. Складати угоду про надсилання друкованого видання з попередньою його оплатою та одержувати це видання за такою угодою.

Роман Гарасимович, крім газет, передплачував з десяток різних журналів (Донч., V, 1957, 510);

Сходив [Давид] потім на пошту, вкинув листа в редакцію газети "Голос праці" й передплатив газету на три місяці для хати-читальні на ті гроші, що зібрали тоді ж у неділю (Головко, II, 1957, 82);

// Вносити своє ім’я в списки учасників якихось позик, відрахувань і т. ін.

Незабаром після перевороту 18 брюмера Бонапарт скликав паризьких банкірів і запропонував їм передплатити позику (Нова іст., 1956, 88).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. передплачувати — передпла́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. передплачувати — ПЕРЕДПЛАЧУВАТИ, -ую, -єш, ПЕРЕДПЛАТИТИ, -ачу, -атиш. Замовляти друковане видання з попереднім внесенням часткової або повної його оплати. Пох.: передплата, передплатний, передплатник, передплачений. Літературне слововживання
  3. передплачувати — Передпла́чувати. Вносити попередню плату за періодичні видання. Уклінно просимо всіх щирих Русинів не лиш передплачувати “Буковину ", але і ширити єї якнайбільше (Б. Українська літературна мова на Буковині
  4. передплачувати — -ую, -уєш, недок., передплатити, -ачу, -атиш, док., перех. Складати угоду про надсилання друкованого видання з попередньою його оплатою та одержувати це видання за такою угодою. || Вносити своє ім'я в списки учасників якихось позик, відрахувань і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. передплачувати — ПЕРЕДПЛА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕДПЛАТИ́ТИ, ачу́, а́тиш, док., що. Складати угоду про надсилання друкованого видання з попередньою його оплатою та одержувати це видання за такою угодою. Словник української мови у 20 томах
  6. передплачувати — Передпла́чувати, -чую, -чуєш; передплати́ти, -плачу́, -пла́тиш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)