1. Словник української мови в 11 томах

передражнювач

ПЕРЕДРА́ЖНЮВАЧ, а, ч., рідко. Той, хто передражнює когось;

// заст. Імітатор.

Він мусив бути танцюристом, акробатом, жонглером, передражнювачем, блискучим майстром перевтілення (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 197).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. передражнювач — передра́жнювач іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. передражнювач — -а, ч., рідко. Той, хто передражнює когось. || заст. Імітатор. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. передражнювач — ПЕРЕДРА́ЖНЮВАЧ, а, ч., рідко. Той, хто передражнює когось. Передражнювач виглядав із-за паркана (із журн.); // заст. Імітатор. Він мусив бути танцюристом, акробатом, жонглером, передражнювачем, блискучим майстром перевтілення (О. Ільченко). Словник української мови у 20 томах