передуманий
ПЕРЕДУ́МАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до переду́мати 1, 2.
Мені сподобалось це місце у Вас,.. бо тут говорить глибока, не раз перечута і передумана свідомість юного поета! (Тич., III, 1957, 150);
// переду́мано, безос. присудк. сл.
Скільки дійсних випадків, і казок, і кривавих легенд було розказано цієї ночі попід тинами. Скільки дум важких передумано мовчки (Головко, II, 1957, 237).
2. у знач. прикм. Підданий роздумам не один раз.
Він говорить тихо, але видно, що це думані й передумані слова (Ю. Янов., IV, 1959, 129);
// у знач. ім. переду́мане, ного, с. Те, що хтось передумав.
Багаті Ви дуже, друже, бо роздаєте мені багато з передуманого свого (Стеф., III, 1954, 60);
Вже не почувалося ні скованості, ні розгубленості. Все пережите, передумане вогнем горіло в ній, рвалось назовні (Гончар, II, 1959, 191).
Значення в інших словниках
- передуманий — переду́маний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- передуманий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до передумати 1), 2). || передумано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Підданий роздумам не один раз. || у знач. ім. передумане, -ного, с. Те, що хтось передумав. Великий тлумачний словник сучасної мови
- передуманий — ПЕРЕДУ́МАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до переду́мати 1, 2. Мені сподобалось це місце у Вас, .. бо тут говорить глибока, не раз перечута і передумана свідомість юного поета! (П. Тичина); // переду́мано, безос. пред. Словник української мови у 20 томах