передуючий
ПЕРЕДУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до передува́ти².
Сьогодні в Москві — віддаля від бурхливої революційної столиці Петрограда — відкривалася передуюча Всеросійським Установчим зборам Державна нарада (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 7).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- передуючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до передувати. Великий тлумачний словник сучасної мови