передчування
ПЕРЕДЧУВА́ННЯ, я, с. Неясне відчування того, що може відбутися, настати.
Важкі передчування несподівано налягли на його душу, неначе насунулись на небі важкі хмари (Н.-Лев., IV, 1956, 249);
Лиш один раз так німіє серце у солодкому передчуванні, Що годиться щастям називать (Рильський, II, 1960, 100);
Болісним передчуванням мене пронизало нині (Бажан, Італ. зустрічі, 1961, 17).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- передчування — передчува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- передчування — -я, с. Неясне відчування того, що може відбутися, настати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- передчування — ПЕРЕДЧУВА́ННЯ, я, с. Неясне відчування того, що може відбутися, настати. Важкі передчування несподівано налягли на його душу, неначе насунулись на небі важкі хмари (І. Словник української мови у 20 томах
- передчування — ПЕРЕДЧУТТЯ́, ПЕРЕДЧУВА́ННЯ, ВІДЧУТТЯ́ рідше, ПРЕЧУТТЯ́ заст., поет., ПРОЧУТТЯ́ діал., ПРОЧУВА́ННЯ діал. Коли мисливець підходить до лугу чи болота, багатого на дичину, його охоплює радісне передчуття щасливого полювання (М. Словник синонімів української мови