пережити
ПЕРЕЖИ́ТИ див. пережива́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пережити — пережи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- пережити — [пеиреижитие] -жиеву, -жиевеш, -жиевеимо, -жиевеите; мин. -жиў, -жиела; нак. -жиеви, -жиев'іт' Орфоепічний словник української мови
- пережити — див. переживати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пережити — ПЕРЕЖИ́ТИ див. пережива́ти. Словник української мови у 20 томах
- пережити — пережи́ти себе́ (свій вік). 1. Зберегти своє значення після смерті. Хто цілком на послугу народу Віддає своє життя слабе В боротьбі за щастя, за свободу — Тільки той переживе себе! (М. Старицький). Фразеологічний словник української мови
- пережити — ВИ́ТРИМАТИ (знайти в собі сили перебути стан великого фізичного або морального напруження, болю, несприятливих умов і т. ін.), ВИ́ДЕРЖАТИ, ЗНЕСТИ́, ПЕРЕНЕСТИ́, ВИ́ТЕРПІТИ, ПЕРЕТЕРПІ́ТИ, ПЕРЕЖИ́ТИ, ІСТЕРПІ́ТИ, ПЕРЕСТРАЖДА́ТИ, ВИ́НЕСТИ розм. Словник синонімів української мови
- пережити — Пережи́ти, -живу́, -живе́ш, -живу́ть; переживи́, -ві́м, -ві́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пережити — Пережива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. пережити, -живу, -веш, гл. 1) Переживать, пережить. Ніхто світа не може пережити. Ном. № 389. Вона його пережила. МВ. І. 65. Пережила поговори, переживу й славу. Мет. 87. 2) Проживать, прожить. Вік пережити, — не поле перейти. посл. В мирі не переживеш. Г. Барв. 219. Словник української мови Грінченка