1. Словник української мови в 11 томах

перейменований

ПЕРЕЙМЕНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перейменува́ти.

Комерційний інститут, перейменований в інститут народного господарства, я покинув (Довж., І, 1958, 18);

В 1926 році за проханням трудящих Катеринослав був перейменований у Дніпропетровськ (Наука.., 6, 1963, 20);

// переймено́вано, безос. присудк. сл.

За рішенням херсонських властей і за бажанням самих тавричан загін незабаром було перейменовано в Перший Таврійський революційний полк (Гончар, II, 1959, 102).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перейменований — переймено́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. перейменований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до перейменувати. || перейменовано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перейменований — ПЕРЕЙМЕНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до перейменува́ти. Комерційний інститут, перейменований в інститут народного господарства, я покинув (О. Довженко); В 1926 році за проханням трудящих Катеринослав був перейменований у Дніпропетровськ (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах