1. Словник української мови в 11 томах

перейнятий

ПЕРЕ́ЙНЯ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перейня́ти.

Спокійний, лагідний Лідин характер, перейнятий нею від матері, значною мірою сприяв її зближенню з Денисом (Дмит., Наречена, 1959, 169);

Серед силабічних віршів Шевченка на першому місці треба поставити взірці вірша й строфи, перейняті поетом з українських народних пісень (Нар. тв. та етн., 2, 1964, 44);

Мовчали дерева у сонному повітрі, мовчали і люди, перейняті гарячою промовою (Дн. Чайка, Тв., 1960, 58);

Катерина Петрівна сиділа в кухні, перейнята страшним розпачем (Перв., Невигадане життя, 1958, 198);

// пере́йня́то, безос. присудк. сл.

Багато поетичних творів Шевченка часів заслання на теми з минулого й сучасного України перейнято ідеєю патріотизму, безмежної, самовідданої любові до батьківщини (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 322).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перейнятий — пере́йня́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. перейнятий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до перейняти. || перейнято, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перейнятий — ПЕРЕ́ЙНЯ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до перейня́ти. Спокійний, лагідний Лідин характер, перейнятий нею від матері, значною мірою сприяв її зближенню з Денисом (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. перейнятий — Пере́йня́тий, -та, -те пере́ня́тий = пере́йня́тий Правописний словник Голоскевича (1929 р.)