1. Словник української мови в 11 томах

переказаний

ПЕРЕКА́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до переказа́ти.

— Спасибі тобі, неню, за переказане від його слово, — обняла бабусю Орися (Стар., Облога.., 1961, 62);

В стислій пісенній формі немовби переказана вся сумна доля білоруського селянина Янки за старих часів… (Мас., Життя.., 1960, 39);

// перека́зано, безос. присудк. сл.

Павлов сказав, що до виборів обов’язково пришле радіовузол, за який уже й гроші переказано (Ю. Янов., Мир, 1956, 291).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переказаний — перека́заний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. переказаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до переказати. || переказано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. переказаний — ПЕРЕКА́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до переказа́ти. – Спасибі тобі, неню, за переказане від його слово, – обняла бабусю Орися (М. Старицький); В стислій пісенній формі немовби переказана вся сумна доля білоруського селянина Янки за старих часів... (Т. Словник української мови у 20 томах
  4. переказаний — Перека́заний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)