1. Словник української мови в 11 томах

перекидач

ПЕРЕКИДА́Ч, а́, ч., техн. Пристрій для розвантажування шляхом перекидання відкритих вагонів, вагонеток і т. ін.

Тут-таки й було що показати. Потрійний велетенський перекидач, що брав на себе зразу аж три вагонетки з рудою — по двадцять п’ять тонн у кожній, сортувальна гірка (Ткач, Плем’я.., 1961, 343);

З кліті виринула наповнена породою вагонетка і повільно покотилася до перекидача (Рад. Укр., 13.IV 1962, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перекидач — перекида́ч іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. перекидач — -а, ч., тех. Пристрій для розвантажування шляхом перекидання відкритих вагонів, вагонеток і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перекидач — ПЕРЕКИДА́Ч, а́, ч., техн. Пристрій для розвантажування шляхом перекидання відкритих вагонів, вагонеток і т. ін. Тут-таки й було що показати. Словник української мови у 20 томах