перекладачка
ПЕРЕКЛАДА́ЧКА, и, ж. Жін. до переклада́ч.
Іноземців було двоє — чоловік та жінка, а біля них перекладачка (Ю. Янов., Мир, 1956, 40).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перекладачка — переклада́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- перекладачка — -и. Жін. до перекладач. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перекладачка — ПЕРЕКЛАДА́ЧКА, и, ж. Жін. до переклада́ч. Іноземців було двоє – чоловік та жінка, а біля них перекладачка (Ю. Яновський); Чому б їй не зробитися згодом перекладачкою, не стати коло літератури, в якій дівчина пристрасно кохалась? (В. Підмогильний). Словник української мови у 20 томах
- перекладачка — Перекла́дачка, -чки, -чці і перекла́дниця, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)