1. Словник української мови в 11 томах

перекличка

ПЕРЕКЛИ́ЧКА, и, ж.

1. Перевірка присутності групи людей викликом за прізвищами або іменами.

Штовхаючи один одного, наступаючи на ноги, вишикувалися. Вийшов писар, зробив перекличку, наказав сидіти на місці і нікуди не розходитися (Тют., Вир, 1964, 293);

Почався урок історії. Закінчилась перекличка (Збан., Курил. о-ви, 1963, 133).

2. рідко. Те саме, що пере́клик 1.

Зметнулись антени. Полізли у нори шнурки, і пішла цокотня, перестук, позивних перекличка (Бажан, Політ.., 1964, 21);

Чути знову гудків перекличку (Бойко, Про 17 літ, 1958, 35).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перекличка — правильніше: переклик «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. перекличка — перекли́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. перекличка — див. переклик Словник синонімів Вусика
  4. перекличка — -и, ж. 1》 Перевірка присутності групи людей викликом за прізвищами або іменами. 2》 рідко. Те саме, що переклик 1). 3》 перен. Обмін думками, висловлюваннями з якого-небудь питання за допомогою засобів масової комунікації (радіо, телебачення, преси). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. перекличка — Переклик, перегук, див. ехо, кличка Словник чужослів Павло Штепа
  6. перекличка — ПЕРЕКЛИ́ЧКА, и, ж., розм. 1. Те саме, що пере́клик 2. А тепер – увага! Почалась перекличка, але особливим способом: начальник міліції дивився в список і тихо питав, звертаючись не до в'язнів, а до Зайця: “Степанюк?.” і т. Словник української мови у 20 томах
  7. перекличка — ПЕРЕКЛИ́ЧКА (з'ясування наявності особового складу), ПЕРЕВІ́РКА, ПЕРЕ́КЛИК рідше, ПОВІ́РКА рідше. Переклички завуч не робив ніколи (Ю. Мушкетик); Кількох прізвищ зовсім не назвали, начебто їх і не існувало. Словник синонімів української мови