перекрикувати
ПЕРЕКРИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕКРИЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док., перех. Кричати голосніше, ніж хто-небудь інший, ніж усі; заглушувати криком інші голоси, звуки.
[Учитель:] Прошу співать по руці, разом і не наважатися перекрикувати одна одну (Кроп., II, 1958, 260);
Сергій Павлович сів біля віконця. — Чи зручно вам? — перекрикуючи рев пропелерів, спитав я його (Тич., III, 1957, 422);
— Зберіть раду! — Оце! щоб то для жінок раду скликати!..Зберіться самі, та яка всіх перекричить, тої і правда буде (Вовчок, І, 1955, 23);
На болоті хором кумкали жаби, ніби намагалися одна одну перекричати (Кочура, Родина.., 1962, 185).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перекрикувати — перекри́кувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- перекрикувати — див. кричати Словник синонімів Вусика
- перекрикувати — -ую, -уєш, недок., перекричати, -чу, -чиш, док., перех. Кричати голосніше, ніж хто-небудь інший, ніж усі; заглушувати криком інші голоси, звуки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перекрикувати — ПЕРЕКРИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕКРИЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док., кого, що. Кричати голосніше, ніж хто-небудь інший, ніж усі; заглушувати криком інші голоси, звуки. [Учитель:] Прошу співать по руці, разом і не наважатися перекрикувати одна одну (М. Словник української мови у 20 томах
- перекрикувати — ЗАГЛУША́ТИ (робити звук нечутним або менш чутним), ЗАГЛУ́ШУВАТИ, ГЛУШИ́ТИ, ПРИГЛУ́ШУВАТИ, ПРИТИ́ШУВАТИ, ПРИТЛУ́МЛЮВАТИ, ПРИТЛУМЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови