перекручений
ПЕРЕКРУ́ЧЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до перекрути́ти.
Ліз [Йонька] на бійку. Шапка, перекручена задом наперед, була аж на потилиці (Тют., Вир, 1964, 91);
[Петро:] Нічого прикриватися законом божим, перекрученим нашими зовсім не святими замірами! (Мирний, V, 1955, 178);
[Ярошенко:] В тих статтях факти перекручені, а людей оббрехали (Лев., Нові п’єси, 1956, 62);
// У знач. прикм.
Явтух Каленикович обходить упряжку, поправляє перекрученого посторонка, вуздечку (Ю. Янов., II, 1954, 217).
2. у знач. прикм., перен. Зіпсований, спотворений (про неправильно вимовлене, написане і т. ін.).
Не подобалося Зоні, що Леся звертається до дитини здрібнілими, перекрученими словами (Вільде, На порозі, 1955, 56);
// Помилковий.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перекручений — перекру́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- перекручений — див. зіпсований Словник синонімів Вусика
- перекручений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до перекрутити. || у знач. прикм. 2》 у знач. прикм., перен.Зіпсований, спотворений (про неправильно вимовлене, написане і т. ін.). || Помилковий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перекручений — ПЕРЕКРУ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до перекрути́ти. Ліз [Йонька] на бійку. Шапка, перекручена задом наперед, була аж на потилиці (Григорій Тютюнник); [Петро:] Нічого прикриватися законом божим, перекрученим нашими зовсім не святими замірами!... Словник української мови у 20 томах
- перекручений — Перекру́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)