1. Словник української мови в 11 томах

перекутий

ПЕРЕКУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перекува́ти¹;

// переку́то, безос. присудк. сл.

*Образно. На сталь наші ніжні серця тут було перекуто. Безсмертям своїм ти і нас окрилила, Москва! (Перв., І, 1958, 323).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перекутий — переку́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. перекутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до перекувати I. || перекуто, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перекутий — ПЕРЕКУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до перекува́ти¹. Перекутий заново кінь; // переку́то, безос. пред. Коня перекуто. Словник української мови у 20 томах