перелитий

ПЕРЕЛИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перели́ти.

Про віщо марив твій співець, — Знай: він давно найшов кінець; Душа ж його, любов’ю гріта, Живе, у мову перелита! (Граб., І, 1959, 229);

Говорить вона [пісня] йому, що на цій широкій та прибитій, слізоньками перелитій дорозі не раз і не двічі здобудеться чумак лиха (Коцюб., І, 1955, 181);

Запаморочливо пахтіли перелиті цукровим сиропом вареники (Сенч., Опов., 1959, 46);

Неначе срібло куте, бите І семикрати перелите Огнем в горнилі, — словеса Твої, о господи, такії (Шевч., II, 1963, 321).