переломлювати

ПЕРЕЛО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕЛОМИ́ТИ, ломлю́, ло́миш; мн. перело́млять; док., перех.

1. Ламаючи, ділити, роз’єднувати на частини; розламувати.

Хрусь! Пан писар.. переломив хворостину (Кв.-Осн., II, 1956, 160);

— Ну, не плач. Скоріше цього Созоненка, як тріску, на коліні переломлю, чим тебе упущу (Стельмах, II, 1962, 375);

Він був спершу кучером, та як поносили коні, викрутивши йому ногу і переломивши спину, його постановили сторожем в конторі (Мирний, IV, 1955, 189);

// безос.

Цього він, правда, одразу не відчув, виявив травму, тільки коли потягся до парашута. Не слухається рука! Переломило! (Гончар, Тронка, 1963, 22).

Перело́млювати (переломи́ти) на́двоє (попола́м і т. ін.) розділяти на дві, звичайно рівні частини.

Одним рухом переломлює [Шмалій] надвоє Романову дранку, оглядається і навідліг кидає її на припічок (Стельмах, І, 1962, 120);

Вона взяла перстень, переломила його пополам, потім сховала одну половину собі, а другу віддала Іванкові (Укр.. казки, 1951, 113).

Кістки́ переломи́ти кому — побити кого-небудь.

Всі з його сміються, діти дражнять, а він їм свариться кістки переломити (Мирний, IV, 1955, 189).

2. перен. Змінювати кого-, що-небудь, змушуючи стати іншим, або діяти, поводитися і т. ін. інакше; переборювати.

Дружними руками робітників заводів і ріллі наша країна переломить усі труднощі (Ірчан, II, 1958, 429).

Перело́млювати (переломи́ти) нату́ру (но́ров і т. ін.) примушувати кого-небудь стати іншим, змінювати характер, звички.

— Раджу вам набратись терпіння, взяти себе в руки, спробувати переломити його натуру (Збан., Курил. о-ви, 1963, 92);

Перело́млювати (переломи́ти) себе́:

а) ставати іншим, змінювати свій характер або звички.

— Я певен, що ти .. переломиш себе. Треба, щоб ти навчився володіти собою! (Багмут, Щасл. день.., 1951, 14);

б) придушувати в собі якісь почуття, боротися з яким-небудь станом і т. ін.

Я кивнув їй, запрошуючи вийти на палубу. Вона довго переломлювала себе й нарешті вийшла, червона, як кумач (Ю. Янов., II, 1958, 69).

3. фіз. Відхиляти, змінювати напрямок світлових, звукових хвиль або радіохвиль, променів під час переходу з одного середовища до іншого.

У рефракторі зображення створюється лінзовим об’єктивом, який, переломлюючи паралельний пучок променів, що падають на нього від зірки, збирає їх в головному фокусі (Наука.., 1, 1964, 44).

Перело́млювати (переломи́ти) в при́змі див. при́зма.

4. перен. Змінювати сприймання змісту, розуміння чого-небудь.

Я припускаю лише таке розуміння постави певного сценарію, коли режисер творчо переломив у собі первісні ідеї й прагнення (Ю. Янов., V, 1959, 116).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переломлювати — перело́млювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. переломлювати — див. ламати Словник синонімів Вусика
  3. переломлювати — -юю, -юєш, недок., переломити, -ломлю, -ломиш; мн. переломлять; док., перех. 1》 Ламаючи, ділити, роз'єднувати на частини; розламувати. || безос. 2》 перен. Змінювати кого-, що-небудь, змушуючи стати іншим або діяти, поводитися і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. переломлювати — ПЕРЕЛО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕЛОМИ́ТИ, ломлю́, ло́миш; мн. перело́млять; док., кого, що. 1. Ламаючи, ділити, роз'єднувати на частини; розламувати. Хрусь! Пан писар .. переломив хворостину (Г. Квітка-Основ'яненко); – Ну, не плач. Словник української мови у 20 томах
  5. переломлювати — перела́мувати (перело́млювати) / перелама́ти (переломи́ти) (само́го) себе́. Виявляти стійкість, непохитність всупереч своїм бажанням, прагненням, звичкам і т. ін. Фразеологічний словник української мови
  6. переломлювати — ЛАМА́ТИ (згинаючи або б'ючи, відділяти частини, розділяти на частини), ЗЛА́МУВАТИ, ВИЛА́МУВАТИ, ВИЛО́МЛЮВАТИ, ЛОМИ́ТИ розм., ЛУПА́ТИ розм.; РОЗЛА́МУВАТИ, РОЗЛО́МЛЮВАТИ, ПЕРЕЛА́МУВАТИ, ПЕРЕЛО́МЛЮВАТИ (перев. Словник синонімів української мови
  7. переломлювати — Перело́млювати, -ло́млюю, -ло́млюєш, переломи́ти, -ломлю́, -ло́миш = перела́мувати, перелама́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)