1. Словник української мови в 11 томах

перелягати

ПЕРЕЛЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕЛЯГТИ́, я́жу, я́жеш; мин. ч. перелі́г, перелягла́, ло́; наказ. сп. переля́ж; док.

1. Піднявшись з одного місця, лягати на інше.

2. Лягати на інший бік, інакше; перевертатися лежачи.

3. перев. у сполуч. із сл. вітер, розм. Те саме, що ущуха́ти.

Лодія [човен] зупинилась, а Добриня, підставивши під вітер обличчя, дивився в темряву й прислухався, чи не перелягає вітер (Скл., Святослав, 1959, 482);

Хай.. вітер переляже.. Розпустимо його [парус] — в моря летіти! (Ю. Янов., II, 1958, 145).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перелягати — переляга́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перелягати — див. лежати Словник синонімів Вусика
  3. перелягати — -аю, -аєш, недок., перелягти, -яжу, -яжеш; мин. ч. переліг, перелягла, перелягло; наказ. сп. переляж; док. 1》 Піднявшись з одного місця, лягати на інше. 2》 Лягати на інший бік, інакше; перевертатися лежачи. 3》 перев. у сполуч. зі сл. вітер, розм. Те саме, що ущухати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перелягати — ПЕРЕЛЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕЛЯГТИ́, я́жу, я́жеш; мин. ч. перелі́г, перелягла́, ло́; наказ. сп. переля́ж; док. 1. Піднявшись з одного місця, лягати на інше. * Образно. Словник української мови у 20 томах
  5. перелягати — ЗАТИХА́ТИ (про звуки, шум і т. п. — переставати чутися, лунати), СТИХА́ТИ, ВТИХА́ТИ (УТИХА́ТИ), ТИ́ХНУТИ, ТИХІ́ШАТИ (ТИ́ХШАТИ), СТИ́ШУВАТИСЯ, УЩУХА́ТИ (ВЩУХА́ТИ), ЗАГЛУХА́ТИ, ГЛУ́ХНУТИ, ГА́СНУТИ, ЗГАСА́ТИ, ВГАСА́ТИ (УГАСА́ТИ), ПОГАСА́ТИ, ЗАВМИРА́ТИ... Словник синонімів української мови