1. Словник української мови в 11 томах

перелічений

ПЕРЕЛІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перелічи́ти.

Закріпивши себе на якихось невиразних позиціях між завідувачем фермою, обліковцем, фуражиром, зоотехніком і ветлікарем, Жержеля натякнув гостеві, що він стоїть ще вище усіх перелічених посад (Вол., Місячне срібло, 1961, 257);

// перелі́чено, безос. присудк. сл.

Десь дістали були план усієї землі вітробалчанської, вирахували, скільки десятин, а по кутках перелічено, скільки дворів та по скільки душ у кожному (Головко, II, 1957, 258).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перелічений — перелі́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. перелічений — [пеиреил’ічеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. перелічений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до перелічити. || перелічено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перелічений — ПЕРЕЛІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до перелічи́ти. Закріпивши себе на якихось невиразних позиціях між завідувачем ферми обліковцем, фуражиром, зоотехніком і ветлікарем, Жержеля натякнув гостеві, що він стоїть ще вище усіх перелічених посад (І. Словник української мови у 20 томах
  5. перелічений — Перелі́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)