перемелювати

ПЕРЕМЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕМОЛО́ТИ, мелю́, ме́леш, док., перех.

1. Молоти все зерно або багато зерна.

Добрі жорна все перемелють (Номис, 1864, № 12015);

— Гуртом землю обробляємо, гуртом хліб збираємо та в громадські магазеї засипаємо, поки перемелемо (Мирний, IV, 1955, 331);

*Образно. За хлівом однотонно хурчать млинки, повстромлювані на довгих тичках в город. Хурчать млинки, перемелюють вітер і тишу (Мушк., Серце.., 1962, 290);

// розм. Роздрібнювати що-небудь, перетворюючи на однорідну масу.

Біля деревця сиділа Маруся й руками перемелювала перегній, щоб він був дрібніший (Донч., V, 1957, 214);

Соковита трава розпирає їм [коровам] боки, і вони ремигають, перемелюють те, що набрали за день у великі шлунки (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 200).

2. перен. Знищувати, губити всіх або багатьох (звичайно під час воєнних дій); все або багато чогось.

Наступаючи на місто по залізниці й перемелюючи грецькі та французькі заслони, наближалась Червона Армія (Смолич, V, 1959, 801);

Звістка про те, що доведеться летіти вантажним літаком, у декого з пасажирів викликала протест. Але радість подорожі все перемолола (Томч., Готель.., 1960, 24).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

перемелювати

Значення в інших словниках