перемичка
ПЕРЕМИ́ЧКА, и, ж. Споруда, яка обмежує приплив води куди-небудь.
З’єднувалась [стіна] з темно-сірими валами кілометрових дамб чи, як їх тут називали, перемичок, які і згори і знизу двома крилами захищали будівельний майданчик од близької поводі (Жур., Опов., 1956, 135);
І щоб роботу не змели весняні води річки, в стіну шпунтів їх узяли, намили перемички (Шер., Дружбою.., 1954, 88).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перемичка — переми́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- перемичка — див. перешкода Словник синонімів Вусика
- перемичка — -и, ж. 1》 Споруда, яка обмежує приплив води куди-небудь. 2》 Конструктивний елемент, що перекриває що-небудь. 3》 Вузька смуга, яка з'єднує що-небудь. 4》 Споруда у гірничій виробці для регулювання вентиляційних потоків, ізоляції виробок від газів, води, пожежі тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перемичка — ПЕРЕМИ́ЧКА, и, ж. Споруда, яка обмежує приплив води куди-небудь. З'єднувалась [стіна] з темно-сірими валами кілометрових дамб чи, як їх тут називали, перемичок, які і згори і знизу двома крилами захищали будівельний майданчик од близької поводі (С. Словник української мови у 20 томах
- перемичка — ДА́МБА (гідротехнічна споруда), ПЕРЕМИ́ЧКА. З'єднувалась (стіна) з темно-сірими валами кілометрових дамб, чи, як їх тут називали, перемичок (С. Журахович). Словник синонімів української мови
- перемичка — Конструктивний елемент, що перекриває віконний чи дверний проріз у споруді, сприймаючи навантаження розташованої вище частини стіни тощо. Архітектура і монументальне мистецтво