1. Словник української мови в 11 томах

перемовлятися

ПЕРЕМОВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПЕРЕМО́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. перемо́вляться; док.

1. Обмінюватися словами.

Татари перемовлялись з берега з греком (Коцюб., І, 1955, 390);

Ця тіснота якось зближувала людей. Вони перемовлялись, встрявали в розмову, ніби давно знайомі (Томч., Готель.., 1960, 267);

Дві пані, сусідки,.. стиха перемовились між собою (Л. Укр., III, 1952, 533);

Поки зносили речі, Леся встигла обдивитися вестибюль, перемовитися з швейцаром (М. Ол., Леся, 1960, 175);

*Образно. Біля Дніпра зрідка перемовлялися кулемети (Голов., Тополя.., 1965, 30).

◊ Перемовля́тися очи́ма — повідомляти що-небудь один одному без слів, поглядом.

За дверима стало тихо, мабуть, перемовлялися тільки очима (Панч, О. Пархоменко, 1939, 65).

2. діал. Сперечатися.

— Ну, коли ви перемовилися, то, може, вона вгнівалася і деінде стала на роботу, щоб тобі не показуватися на очі (Фр., І, 1955, 93).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перемовлятися — перемовля́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перемовлятися — див. говорити Словник синонімів Вусика
  3. перемовлятися — [пеиреимоўл’атиес'а] -л'айус'а, -л'айеіс':а, -л'айеіц':а, -л'айуц':а Орфоепічний словник української мови
  4. перемовлятися — -яюся, -яєшся, недок., перемовитися, -влюся, -вишся; мн. перемовляться; док. 1》 Обмінюватися словами. 2》 діал. Сперечатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. перемовлятися — ПЕРЕМОВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПЕРЕМО́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. перемо́вляться; док. 1. Обмінюватися словами. Татари перемовлялись з берега з греком (М. Коцюбинський); Ця тіснота якось зближувала людей. Словник української мови у 20 томах
  6. перемовлятися — ПЕРЕГОВО́РЮВАТИСЯ з ким, перев. із сл. між собою і без додатка (обмінюватися словами, фразами), ПЕРЕМОВЛЯ́ТИСЯ, ПЕРЕБАЛА́КУВАТИСЯ розм., ПЕРЕБАЛА́КУВАТИ діал.; ПЕРЕКИДАТИСЯ (перев. із сл. словами, фразами тощо). — Док. Словник синонімів української мови
  7. перемовлятися — Перемовлятися, -ля́юся, -єшся гл. Разсуждать другъ съ другомъ, перепираться. Перемовлялись бо між собою в дорозі, хто більший. Єв. Мр. IX. 34. Словник української мови Грінченка