переміняти
ПЕРЕМІНЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш і ПЕРЕМІ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕМІНИ́ТИ, міню́, мі́ниш, док., перех.
1. Замінювати що-небудь чимсь іншим, міняти що-небудь на щось інше.
— А вночі ..страждання стають нестерпними. Бо страва ж тут, вони не уносять її, тільки переміняють… (Хотк., І, 1966, 175);
— Я сама одвезу та переміню її [матерію] на щось інше, путніше, — сказала Онисія Степанівна (Н.-Лев., III, 1956, 171);
[Вареник:] Там ще дві клепки треба буде перемінити у діжці, що з водою… (Кроп., II, 1958, 195);
Вже й сорочка на ньому зітліла, а перемінити не пускають, хоч гинь (Гончар, II, 1959, 353);
//Давати інше ім’я.
— Як це — ім’я перемінять? — А так. Хіба тобі не міняли? — Ні... — А мені зразу ж змінено було (Хотк., І, 1966, 96);
Вона тепер вже не Тамара, а Оксана, бо мама перемінила їй ім’я (Л. Укр., V, 1956, 7);
// Ставити нову варту.
Гостей закованих своїх Сердешним чаєм напували І часових переміняли, Синємундирих часових (Шевч., II, 1963, 14).
2. Робити в чому-небудь якісь зміни, змінювати що-небудь.
— Як я сказав слово, то вже не переміняю (Коцюб., І, 1955, 440);
Не так тепер і в пеклі стало, Як в старину колись бувало І як покійник написав; Я може що-небудь прибавлю, Переміню (Котл., І, 1952, 126);
Хоч думай, хоч не думай, все своєї ледащої долі не переміниш (Григ., Вибр., 1959, 220);
// Перетворювати що-небудь у щось інше.
І кров господню на вино Він [піп] перемінює за мить (Павл., Бистрина, 1959, 143).
Переміни́ти те́му розмо́ви — у розмові переходити на іншу тему, залишивши нез’ясованою попередню.
Уляна вирішила перемінити тему розмови (Довж., І, 1958, 364).
ПЕРЕМІНЯ́ТИ², я́ю, я́єш, док., перех. Поміняти все, багато чого-небудь або всіх, багатьох.
Значення в інших словниках
- переміняти — переміня́ти 1 дієслово недоконаного виду заміняти, робити зміни переміня́ти 2 дієслово недоконаного виду міняти багато чогось Орфографічний словник української мови
- переміняти — див. змінювати Словник синонімів Вусика
- переміняти — I -яю, -яєш і перемінювати, -юю, -юєш, недок., перемінити, -міню, -міниш, док., перех. 1》 Замінювати що-небудь чимсь іншим, міняти що-небудь на щось інше. || Давати інше ім'я. || Ставити нову варту. Великий тлумачний словник сучасної мови
- переміняти — Вимінювати, виміняти, повимінювати, змінювати, зміняти, змінити, позмінювати, помінювати, поміняти, промінювати, проміняти, попромінювати, див. обмінювати Словник чужослів Павло Штепа
- переміняти — ПЕРЕМІНЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш і ПЕРЕМІ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕМІНИ́ТИ, міню́, мі́ниш, док., що, розм. 1. Замінювати що-небудь чимсь іншим, міняти що-небудь на щось інше. – А вночі .. страждання стають нестерпними. Словник української мови у 20 томах
- переміняти — ЗМІ́НЮВАТИ (робити іншим, інакшим), ЗМІНЯ́ТИ, МІНЯ́ТИ, МІНИ́ТИ рідше, ПЕРЕМІНЯ́ТИ, ПЕРЕМІ́НЮВАТИ, ВІДМІНЯ́ТИ, ВІДМІ́НЮВАТИ, ПЕРЕВЕРТА́ТИ, ПЕРЕРО́ДЖУВАТИ, ПЕРЕШИКО́ВУВАТИ, ПЕРЕІНА́КШУВАТИ розм., ПЕРЕІНА́ЧУВАТИ розм. рідше, ПРЕОБРАЖА́ТИ книжн. Словник синонімів української мови
- переміняти — Переміня́ти, -ня́ю, -єш сов. в. перемінити, -ню́, -ниш, гл. 1) Перемѣнять, перемѣнить. Рудч. Ск. II. 128. 2) Замѣнять, замѣнить. Старий нездужа, а перемінити нікому: у його не було синів. Чуб. II. 92. Моя дочко, моя й переміночко! Хто мене буде й перемінять так, як ти переміняла? Мил. 219, 220. Словник української мови Грінченка