переміщений
ПЕРЕМІ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перемісти́ти.
— Я, як завідуюча будинком для переміщених дітей, мала б насамперед перевірити ваші документи (Донч., VI, 1957, 320).
Перемі́щена осо́ба — особа, силоміць вивезена з тимчасово окупованої території до чужої країни.
В ретельно заведеній картотеці були на точному обліку всі мешканці табору, і хоч їх скрізь називали переміщеними особами, але, на думку Девідсона, вірніше було називати їх в’язнями (Рибак, Час.., 1960, 352).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- переміщений — перемі́щений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- переміщений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до перемістити. Переміщена особа — особа, силоміць вивезена з тимчасово окупованої території до чужої країни. Переміщений вексель — комерційний цінний папір, який можна оплатити у будь-якому місці, незалежно від місця видачі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- переміщений — ПЕРЕМІ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до перемісти́ти. – Я, як завідуюча будинком для переміщених дітей, мала б насамперед перевірити ваші документи (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах