перепелиця

ПЕРЕПЕЛИ́ЦЯ, і, ж. Те саме, що перепі́лка.

Перепелиця пурхнула перед самою Харитею і, тріпочучи коротенькими крилами, ледве перенесла на кілька ступнів своє тяжке, сите тіло (Коцюб., І, 1955, 18);

Почалося скубання вбитих.. перепелиць (Крим., Вибр., 1965, 402);

*У порівн. Ізліз мій дядько на дзвоницю Та знай гука: — Оце кумедія яка! Всі люди на землі мов ті перепелиці (Греб., І, 1957, 79).

І (й) перепели́ці ні́куди пропха́тися — про надзвичайну тісняву де-небудь, гущину чого-небудь.

Біля нього простирався жовтий і синій лубин [люпин],.. боками буйний та густий, що й перепелиці нікуди пропхатися (Март., Тв., 1954, 246).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Перепелиця — Перепели́ця прізвище Орфографічний словник української мови
  2. перепелиця — -і, ж. Те саме, що перепілка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перепелиця — ПЕРЕПЕЛИ́ЦЯ, і, ж. Те саме, що перепі́лка. Перепелиця пурхнула перед самою Харитею і, тріпочучи коротенькими крилами, ледве перенесла на кілька ступнів своє тяжке, сите тіло (М. Коцюбинський); Почалося скубання вбитих .. перепелиць (А. Словник української мови у 20 томах
  4. перепелиця — (і) перепели́ці ні́куди пропха́тися, зі сл. густи́й, бу́йний. У великій мірі, дуже. Біля нього простирався жовтий і синій лубин (люпин), .. боками буйний та густий, що й перепилиці нікуди пропхатися (Л. Мартович). Фразеологічний словник української мови
  5. перепелиця — ПЕРЕПІ́ЛКА, ПЕРЕПЕЛИ́ЦЯ. Велика, густа зграя перепілок, не спиняючись, мчить на південь (О. Копиленко); Перепелиці запітпілікали з жита (І. Франко). Словник синонімів української мови
  6. перепелиця — Перепели́ця, -ці, -цею; -ли́ці, -ли́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. перепелиця — Перепелиця, -ці ж. 1) Перепелка. В чистім полі все перепелиці. Чуб. V. 474. Употребляется какъ ласкательное слово для женщинъ, особенно въ уменьш, формѣ. Мої сестриці, мої перепелиці, мої пташечки щебетливі. О. 1862. IX. 114. 2) Названіе коровы. Kolb. І. 65. 3) Родъ игры. Ив. 26. ум. перепеличка. Словник української мови Грінченка