перепинка
ПЕРЕ́ПИНКА, и, ж., рідко. Те саме, що зупи́нка 1.
Не поспішаючи, з передишками й перепинками, навкруги роздивляючись і розмовляючи, ми непомітно, без усякої втоми прийшли до села (Вас., II, 1959, 508);
— Чи не так? — скориставшись перепинкою бесідника, зауважив Титан (Досв., Вибр., 1959, 337).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перепинка — пере́пинка іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- перепинка — -и, ж., рідко. Те саме, що зупинка 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- перепинка — ПЕРЕ́ПИНКА, и, ж., рідко. Те саме, що зупи́нка 1. Не поспішаючи, з передишками й перепинками, навкруги роздивляючись і розмовляючи, ми непомітно, без усякої втоми прийшли до села (С. Васильченко); – Чи не так? – скориставшись перепинкою бесідника, зауважив Титан (Олесь Досвітній). Словник української мови у 20 томах